- безнарядник
- —————————————————————————————безнаря́дникіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
безнарядник
Смотреть что такое "безнарядник" в других словарях:
безнарядник — а, ч., розм. Робітник, який виконує роботу, що оплачується за безнарядною системою … Український тлумачний словник
